Як врізати замок у міжкімнатні двері без допомоги кваліфікованого майстра

Врізати замки у міжкімнатні двері взагалі не прийнято. Але якщо ви хочете забезпечити собі спокій для роботи вдома, створити особистий простір, це можна зробити самостійно, не звертаючись до спеціаліста. Такий підхід допоможе зекономити гроші, а також набути нових навичок.

Як врізати замок у міжкімнатні двері? Відповідь на це запитання залежить від конструкції пристрою. Але у більшості випадків процедура виконується за однаковою схемою.

Інструменти та обладнання

Щоб швидко та без зусиль врізати новий замок, потрібно підготувати наступні інструменти:

дриль або шуруповерт;
коронки – свердла, за допомогою яких можна робити отвори потрібної форми;
викрутка, або біти для шуруповерта;
рулетка й олівець для виконання замірів та розмітки;
молоток и стамеска.

Замість дрелі та коронок для підготовки отворів можна використовувати такий інструмент, як фрезер. Ця компактна машинка не тільки вирізає рівні та естетичні ніші, але й може використовуватися для інших цілей – підготовки фігурних профілів, вирівнювання країв різноманітних заготовок та прорізування пазів різноманітної конфігурації.

Якщо інструменти вже є у наявності, можна починати врізати замок. Першим чином розрахуємо висоту, для чого достатньо підійти до дверей, та спробувати «покрутити» уявну ручку. Не відчуваєте ніякого дискомфорту? Тоді ви вибрали оптимальну висоту.

Підготовчі операції

На встановленій висоті ставимо мітки з одного та іншого боку дверної конструкції. Потім діємо таким чином:

за допомогою рулетки вимірюємо засувку – від вушка до видимої ділянки;
робимо відповідні позначки на дверях;
підбираємо свердло-коронку потрібного діаметру та форми.

Далі можна починати висвердлювання отворів.

Встановлення замка

За допомогою дрелі робимо отвори для встановлення ручки з обох боків. Рекомендуємо виконувати цю процедуру дуже обережно, щоб не розколоти деревину. Потім висвердлюємо отвір для самого механізму на торцевій частині. Далі діємо таким чином:

вставляємо замок, але поки не закріплюємо. Мета – впевнитися, що механізм щільно стає на своє місце. Обводимо видиму частину замка олівцем, а потім виймаємо його з отвору;
за допомогою стамески й молотка робимо отвір необхідного розміру на рамі дверної конструкції. Він потрібен для встановлення засувної пластини, яка не повинна заважати відкриванню та закриванню;
знову ставимо замок и намічаємо точки для свердління отворів, які допоможуть надійно прикріпити механізм до дверей, а засувну пластину – до дверної рами;

Після цього залишається лише перевірити, щоб замок нормально функціонував, впевнитися у тому, що його язичок попадає у отвір засувної пластини. Останній етап – встановлення та фіксація ручок. Ця процедура складається з кількох етапів:

ручки монтуються с кожного боку дверної конструкції;
встановлюються та прикручуються шурупами накладні декоративні панелі;
монтується стрижень, який з’єднує ручки між собою;
виконується регулювання положення деталей.

Як бачите, самостійно встановити замок – не така вже й складна задача. Виключенням є лише конструкції з МДФ, в якому одна з частин дверного полотна залишається пустотілою. Для врізання замка в такі двері краще запросити кваліфікованого майстра, який знає всі тонкощі процедури.

В будь-якому випадку завжди можна звернутися за професійною допомогою кваліфікованого спеціаліста.